«На світі білому святеє, як і Дніпрова течія, домашнє вогнище родинне - оселя наша і сім'я». Під таким девізом у Глибо­кій Балці відбулося свято «Надвечір'я», яке підготували працівники відділення соціально-побутової адаптації Територі­ального центру. Надвечір'я в природі — найчарівніша частина дня: різнобарвна, заспокійлива, загадкова, неземна краса. Надвечір'я в житті людини — пора змуж­ніння, виваженості, глибокої мудрості, пора серйозних життєвих підрахунків. Присутнім, котрі зібралися в актовому залі школи, є що підраховувати, є чим пишатися, насамперед, авторитетним родинам В.С.Гриженка та М.І.Гончара (на знімку), яких вшановували на святі.

Ведуча заходу, соціальний педагог відділення терцентру Г.В.Лифар повідала про долі членів родин, їх трудові будні, зокрема Василя Степановича і Галини Федосіївни та Миколи Івановича і Катерини Григорів­ни їх прожиті у парі літа відповідають класичному вислову: «І дім побудували, і дітей виростили, і сад посадили».

Подружжя Гриженок поєднали руки і серця 53 роки тому. Стрічалися з юних літ. Галина чекала свого Василя 3 роки з ар­мії. А його душа тоді линула до неї, у рідні Коржі. Після служби він закінчив зооветеринарний факультет Полтавського сільсь­когосподарського інституту, повернувся в село. Спершу заві­дував МТФ, а потім багато років займав відповідальні посади. Був секретарем парторганізацій колгоспів «Перше травня» та «Карла Маркса», головою колгоспів «За комунізм» та «Перше травня», заступником начальника РАПО. Службові сходинки є свідченням того, що Василь Степанович — порядна, автори­тетна людина в районі, справжній аграрій, добрий господар і розумний, зважений керівник. За сумління, недоспані ночі, вболівання за долі сіл нагороджений медаллю «За звитяжну працю», численними грамотами й подяками. Під стать чолові­кові й дружина Галина Федосіївна — совісна, доброзичлива, яка трудилася продавцем, завідувала поштовим відділенням та створювала домашній затишок, була надійним тилом для чоловіка-керівника. Порядними і працьовитими виростили синів, як рідних дочок прийняли невісток.

Родом із Коржів і М.І.Гончар — талановита до музики і поезії людина, хоч і обрав суто чоловічу професію — дизеліста буро­вих устаткувань та багато років працював у Полтавській наф­торозвідувальній експедиції. У трудовій книжці має єдиний запис про прийняття на роботу, якій віддавався сповна. Неод­норазово портрет Миколи Івановича заносили на дошку по­шани підприємства, за досягнуті успіхи має й інші відзнаки. Колектив обирав його своїм профспілковим лідером. Ліричну душу має й дружина Катерина Григорівна, котра, здобувши педагогічну освіту, виховувала сільських малюків у Глибокобалківському дитсадочку. Микола Іванович чудово грає на гармошці, пише вірші. А в руках Катерини Григорівни «ожи­ває» баян. Написані чоловіком поетичні рядки кладуть на му­зику — так народжуються їх авторські пісні.

40 років Гончарі тчуть міцний сімейний килим, наповнений мелодією любові, взаємоповаги, добра до людей. Донька та син пішли маминою стежкою — стали педагогами, вчитель­кою працює й невістка.

К.Г.Гончар з дочкою Людмилою для учасників «Надвечір'я» виконали авторську пісню «Старий альбом» на слова глави сім'ї М.І.Гончара.

В.С.Гриженко та М.І.Гончар поділилися цікавими спогадами про яскраві миті й життєві перипетії. Учні місцевої школи під­несли «іменинникам» свята коровай. Своїм батькам, дідусям і бабусям за турботу, ласку, доброту і підтримку подякували діти, внуки. їх слова звучали щиро, тепло, викликаючи непро­хані сльози у сельчан. Дуже зворушливою стала мить, коли до подружжя Гриженок пригорнувся їх правнучок Віталик.

Родини привітали начальник управління праці та соцзахисту населення РДА Людмила Друб та Лобачівський сільський голова Наталія Баранова, які ініціювали проведення заходу. Вони вручили подяки, квіти, подарунки.

Захід перетворився у справжнє свято, завершившись неве­ликою концертною програмою, яку представили аматори Шкурупіївського сільського клубу Решетилівської селищної ради (худ. кер. Ольга Лебединська).

На прощання четвертокласниця Глибокобалківської школи Діана Хаірбекова зичила старшому поколінню всіляких гараз­дів, виконуючи пісню «А я бажаю вам добра».

М.І.Гончар висловив щире спасибі організаторам «Надве­чір'я» за увагу до простих людей.

Управління праці та соцзахисту населення, територіальний центр дякують голові сільради - Наталії Барановій та секрета­рю Тетяні Антонець, а також бібліотекарю Людмилі Долі за співпрацю та розуміння важливості проведення таких заходів.

Відділення соціально-побутової адаптації тісно співпрацює й з іншими сільрадами задля відродження і поширення куль­турної та духовної спадщини рідного краю. Подібні заходи проводили в Калениківській, Шилівській, Піщанській, М'якеньківській, Плосківській громадах. Також організовували поїздки у Козельщинський монастир та НижньоМлинський Георгіївський храм.