Колективний договір укладають власник або уповноважений ним орган та
профкомітет чи уповноважений від трудового колективу орган або представник. Цей
договір узгоджується з роботодавцем і ухвалюється трудовим колективом та
обов’язково реєструється в місцевих органах влади (селищній та сільських
радах). Виконання взаємних зобов’язань допомагає уникати загострення соціальної
напруженості в колективі. В разі виникнення конфліктних ситуацій забезпечує
інтереси сторін.
Статтею 17 Закону «Про колективні договори» передбачена
відповідальність осіб, які представляють власника і профспілок, за ухилення від
участі в переговорах з укладання, внесення змін чи доповнень до договору.
Життєдіяльність трудового колективу регулюють також КЗпП, закони
України «Про працю», «Про відпустки» та інші законодавчі акти. Посилаючись на
них в колдоговорах, підприємства відображають форми і системи оплати праці,
розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат,
премій, винагород тощо.
Укладаючи колективний договір слід зосередити увагу на оплаті праці,
мінімальний розмір якої регулює держава. До мінімальної зарплати не включаються
доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Чинне законодавство
допускає тимчасове застосування нижчих норм оплати праці. Проте, вони не можуть
бути нижчими від державних гарантій з оплати праці, відстрочення якої
встановлюють не більше шести місяців. Для цього потрібна обов’язкова згода
профкомітету або трудового колективу.
Зазначу, що підставою для підтвердження фактичного права працівників на
пільги і компенсації є результати атестації робочих місць за умовами праці, яка
проводиться не рідше одного разу на п’ять років.
Одним з найважливіших розділів колективного договору є «Умови та
охорона праці». Роботодавець зобов’язаний вживати комплексні заходи щодо встановлення
безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, запобігання виробничого
травматизму і професійних захворювань.
Особливості праці у фермерських господарствах визначає закон України
«Про фермерське господарство». ФГ створюється одним або кількома громадянами,
які є родичами або членами сім’ї (подружжя, їх батьки, діти з 14-річного віку,
інші родичі). Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які
працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).
Згідно законодавства трудові відносини у фермерському господарстві
базуються на праці його членів і
регулюються статусом. За виробничої потреби господарство може залучати інших
осіб, уклавши трудовий договір (контракт), яким регулюються трудові відносини,
а також законодавством про працю. Договір укладається у письмовій формі, де
зазначається строк договору, умови праці і відпочинку (тривалість робочого дня,
вхідні, щорічна оплачувана відпустка, форми оплати праці та її розмір,
харчування, тощо).
О.Олійник, начальник відділу оплати праці та
врегулювання соціально-трудових відносин.
| 
