І ллється пісня, як безкрая рік … Така, як наш Псьол –то тиха, ледь чутна, то сильна, швидка і бурхлива. Тож не диво, що саме біля такої мальовничої річки, у не менш мальовничих селах Сухорабівці та Калениках живуть чи не найсучасніші люди нашого району. Ще раз переконатися в цьому нам випала нещодавно нагода: на Зелені свята у Сухорабівці демонстрували свою співочу майстерність фольклорні колективи цих сусідніх сіл – «Душі криниця» і «Беригиня». Линули мелодії пісні про маму, чебреці, козака, зозулю. Змахували крадькома сльози жіночки в залі, бриніла непрохана сльоза і у народних співачок, бо вже немало прожито на цьому світі і майже все, про що говориться в піснях, пережито… А вже коли злилися колективи разом та заспівали «Чорнії брови, карії очі», захопленню глядачів не було меж! Девно не чула Сухорабівська громада чаруючого багатоголосся.

Низький уклін і шана вам, берегині української пісні та нашої культури! Співайте ще і ще на радість людям, на здоров’я і втіху особі, на славу Україні, у якій пісень співати – не переспівати, і яка – таки має талант!