Має добре
серце й працьовиті
руки
Про Н.Ф.Дзекун у Калениках відгукуються як про
спокійну, доброзичливу, трудолюбиву жінку. П'ять років вона обслуговує
одиноких літніх сельчан. їх жаліє і поважає, бо кожного знає давно, адже тут
народилася й виросла. Багато років підопічні Ніни Федорівни трудилися в
колгоспі «Дружба», де працювали й батьки жінки — Федір Михайлович та
Ганна Петрівна Таборови. Закінчивши Лубенський технікум бухгалтерського
обліку, вона і сама довгий час бухгалтерувала в місцевому господарстві.
— Майже 13 років у Калениках була соціальним робітником Надія
Андріївна Ставицька — дуже хороша людина, яка ладила із старенькими, — говорить Ніна Федорівна.
— Тож коли починала їх
обслуговувати, придивлялися до мене, а мені треба було до кожного приноровля-
тися, бо розумію, що літні люди дуже ранимі. Зараз вони звикли до мене, а я до
них. У чотирьох бабусь є діти, які вже самі пенсійного віку і мають слабке
здоров'я. Є й такі, хто має рідню, хоч і далеку. Родичі телефонують,
цікавляться долею своїх стареньких тіток, сестер. Нещодавно Г.І.Бутенко
виповнилося 90 років.
Її привітали й племінниці. Ганна Іванівна найстаріша із тих, кого обслуговую.
Більшість уже немічні люди, але про те, щоб поїхати жити у інтернатний заклад,
і мову вести не бажають, мовляв, «у рідній домівці і стіни допомагають». Наприклад,
М.П.Строкова ходить, опираючись на ціпки. Але удвох з чоловіком Миколою
Васильовичем намагаються виконувати нескладну хатню роботу, готують їжу.
М.П.Бутенко своє обмежене спілкування з односельцями компенсує за рахунок
читання газет. Без «Решетилівського вісника» вона «як без рук»...
...У Н.Ф.Дзекун чимале коло обов'язків.
Доводиться і їсти готувати, і в хатах та на подвір'ях прибирати і за городами
доглядати, і т.д. Та до цього їй не
звикати, бо уміло дає лад і у власній господі, утримує корову, поросят, птицю... Коли мова зайшла про сільські
будні, промовила: «Я не привикла не робити».
— Непросто працювати соціальним робітником, адже
старенькі чекають від нього не лише допомоги, а й моральної підтримки, уваги.
Та й характери у людей різні, до кожного потрібно знайти підхід, — говорить завідувач
відділення соціальної допомоги вдома районного територіального центру
Н.В.Славко. — Н.Ф.Дзекун це розуміє і намагається обігрівати своїх
підопічних теплим словом. Вона порядна, скромна, співчутлива людина. До Дня
працівників соціальної сфери Ніна Федорівна нагороджена Почесною грамотою
обласної ради. Користуючись нагодою, вітаю всіх, хто працює в соціальній сфері
з професійним святом. Здоров'я їм, благополуччя, душевного тепла і людської
вдячності.
|