Згадайте нас, бо ми ж колись жили,
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно!
В Плосківському філіалі Решетилівського районному територіальному центрі 24.11.2014 р. відбувся вечір пам’яті жертв голодомору та політичних репресій «З попелу забуття».
Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни.
Без болю не згадати страшні муки і переживання українського народу. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і донькам, а ті своїм дітям, спогади про тих, хто залишив життя у пекельних муках.
Хвилею прокотився голод всією Україною, неминувши села Плоске та навколишніх сіл.
Тамара Іванівна Калашникова, яка в свій час працювала над історичними дослідженнями і вивченням цієї болючої теми представила відвідувачам «Книгу скорботи» - спогадів жертв та свідків голодомору 32-33 років Плосківської сільської ради. На екрані інтерактивної дошки пропливали страшні кадри фільму «Жовтий князь» . І старенькі з острахом згадували страшні дні. Страхітливі картини голодомору постають у поемі Миколи Руденка «Хрест» , уривки з якого зачитали соціальний педагог Г.О. Денисенко та художній керівник Косенко Ю.О. Під пісню «Свіча», яку виконали учасники ансамблю «Червона калина», пом’янули та запалили свічки за безвинно павши ми і загубленими душами.
|