Посидимо по-хорошому, хоч і скроні вже запорошені…

   25 травня 2017 року відбулася зустріч-відкрите засідання літературно-мистецької вітальні «На крилах поезії» Малобакайської сільської бібліотеки, осередку відділення денного перебування Решетилівського районного територіального центру соціального обслуговування. Тема «Посидимо по-хорошому, хоч і скроні вже запорошені…» зібрала до приміщення сільської бібліотеки пенсіонерів, людей з обмеженими фізичними можливостями, які пережили у своєму житті війни, голод, розруху, післявоєнне лихоліття, але залишили добрі сліди своєї праці для дітей, внуків, правнуків.

   Вступне слово сільського бібліотекаря Косенко О.О. налаштувало всіх: і земляків, і гостей — на цікаве спілкування у дружньому колі та приємне дозвілля. До присутніх звернувся Срібний С.Ю., очільник Малобакайської громади, який радий з того , що літні люди займають у селі активну громадську позицію, служать прикладом працьовитості, патріотизму, гуманізму для молодого покоління. Косенко О.О. розповіла присутнім про творчість гості з Лобачів Головач В.А. Поетеса познайомила учасників зустрічі зі своїми новими творами, зробивши акцент на віршах, присвячених сивочолим ветеранам, воїнам АТО, селу М. Бакай, місцевому пам’ятнику Воїну-визволителю. Вона подарувала кілька своїх пісень, виконаних акапельно.

   Біленька Л.Г., соціальний працівник Решетилівського територіального центру, розповіла присутнім про творчість Нечитайла М.Я., літератора з Решетилівки. Особливо хвилююче слухали ветерани анотацію на книги, які розповідають про дітей Великої Вітчизняної війни, їхнє важке дитинство без батьків. Микола Якович у виступі наголосив, що є свідком трьох воєн і що війни — це завжди зло і біда, від них страдають і дорослі, і діти. Він прочитав власні твори та вірш свого брата-поета Нечитайла М.Я. «Чому я війни ненавиджу?».

   До присутніх звернувся Коваленко В.О., ветеран педагогічної праці, голова місцевої первинної ветеранської організації. Він сказав, що пам'ять про ветеранів війни та праці, про їхній вклад у Перемогу, у розвиток народного господарства країни священна, але, на жаль, здобутки людей не зовсім гідно оцінені державою. Віктор Олексійович також згадав власне дитинство, біди та страждання, яких зазнав,будучи дитиною війни.

   Активністю у роботі засідання вирізнялися Мандич В.Г., який майстерно виконав на баяні і старовинні українські пісні, і свої власні про рідне село. Він також прочитав кілька гумористичних творів. Андрійко Л.А, ветеран педагогічної праці, вивчила багато гуморесок, їх вона з великим задоволенням подарувала учасникам зустрічі. Солісти ансамблю «Журавка» Решетилівського терцентру Вовчок М.В., Йова В.Х. виконали для присутніх пісні на слова Головач В.А. про воїнів АТО, про село, про рідну Решетилівщину.

   Учасників зібрання почастували смачним короваєм, який ветеранам подарував депутат районної ради, співвласник АФГ «Еліта» Вовк В.О. 

   У кінці засідання присутні відвідали пам’ятник Воїну-визволителю у селі М. Бакай, де прослухали хвилюючі слова Коваленка В.О. про подвиги захисників рідного краю, про вічну пам'ять і хвилиною мовчання пом’янули всіх загиблих героїв. Зі слізьми на очах учасники зустрічі поклали квіти до підніжжя місцевої святині.