Хай світло від свічки у небо летить,
Хоча б одну душу зігріє в цю мить,
Щоб душа ця загублена спокій знайшла,
І у вічність до Бога вона відійшла.

   Напередодні Дня пам'яті жертв Голодомору та політичних репресій в Україні соціальний працівник Шевченківської філії Шапаренко А.В. провела захід на тему «Душі померлих стукають в наші серця».

   На початку всі присутні запалили свої свічки пам’яті і не гасили їх до кінця зустрічі, щоб світло бачили зорі, душі померлих. Соціальний працівник розповідала відвідувачам про страшні події життя українців періоду 1932-1933рр., а люди вкотре жахнулися від правди, адже в радянські часи всі реалії голодоморів замовчувалися.

   Про штучний голодомор, як один із найжахливіших способів нищення народу, свідчать спогади, зібрані в книгах про цю страшну трагедію. Виставку літератури та матеріалів преси на тему голоду в Україні представила сільський бібліотекар Кулик Т.Г.

   На заході вшанували хвилиною мовчання пам’ять всіх жертв страшних Голодоморів на українській землі. Композиція, розміщена на столі під час години скорботи, містила і хліб, і зерно. Зерно, як символ життя і перемоги над молохом голоду, а хліб для того, щоб причаститися ним, як безцінним Божим даром, та пом’янути душі загиблих людей, які помирали з думкою про цей святий скарб – шматочок хліба…